|
МАЛЕНЬКИЙ ЖАРТ З ВЕЛИКОЮ ПРАВДОЮ Вже багато дуже років живу я на світі і хочу Вам написати, чого біда в світі. Чого відколи людина живе на землі, вона воює, убиває, насилує і грабує? Я не хочу сказати, що я правий у своєму баченню, але пере-читав я немало книжок, переговорив я з тисячами людей і любив сам дивитися за життям у своєму рідному селі та за його межами. І коли в людській голові появилася думка про безсмертя, чоловік зрозумів, що безсмертя - це коли він витворить щось таке, що його вчи¬нок, тобто витвір, залишиться на землі вічною згадкою. Жінка, яка слабша, подумала, що коли вона буде покірна і слухняна чоловіку, то разом з ним про неї згадка також не помре. Чоловік зрозумів, що він набагато сильніший за жінку, почав володіти над нею своєю силою і наглістю. І сказав: «В жінки довге волосся і короткий розум.» Але забув, що він, чоловік, веде війну тільки за землю і жінку. Жінка свята як земля, і сонечко зогріває земличку, яка годує нас, героїв, аби могли воювати та грабити чуже добро і гнобити жінку, яка своєю кров’ю та молоком народила нас та зігріває як то сонечко земличка. І ми, чоловіки, не розуміємо того у своїй пих< тості, що ми без тої вибачте, що так висловлю, я Ви говорите дурної баби як сокира без топорищ Хата без жінки пустиня. А колись старші гуцули казали: «Аби без жінки сонечко не сходило і и заходило.» А чи питаємо Ми себе хоча потай, щ ми з нашим коротким волоссям та світлим розумом зробили з тої жінки, Мами, годувальниці? Ми, чоловіки, пустили їх немічних, бе: захищених в блуд, змішали їх знайбруднішов багнюков. Зрозумійте одне, жінки лихої ніколи не було би, коли би ми, чоловіки, були порядні, добр Ми зваблюємо жінок всякими пустишками, після обзиваємо як нам захочеться. Подумайте чесно. На вас багато накинулося жінок? А що Ви робите? Суддя судить жінку, що кинула дитину? А не питає, а де той герой з коротким волоссям, що пустив блудом ту нещасну та свою рідну дитину. Але це вони з коротким волоссям видумують закон та керують світом. Жінці не можна навіть рукою торкатися святої книги? А йому, святому, можна засунути своє святе тіло у дурну бабу.» А на всяких поважних роботах як хоче та нещасна жінка вижити, мусить терпіти принижена. А виявиться то вона, сяка-така підскусила мене. А де той твій великий розум, а коротке волосся? Сидять в бар чотири мудрих чоловіків, розказують, який вони мають успіх з тими пустими жінками, що «баба це ніщо, аж тут заходить одна знайома пишнулька. Поважне товариство запросило присісти коло них, дама погодилася, вся розмова пішла в іншу сторону, кожний хотів бути першим, солідне товариство розпочало бійку, порозбивали собі голови люди розтягнули. І кажуть, через «дурну бабу». То залиште у спокою цих пустих бабів коли Ви такі розумні. Був такий Мудрий цар Соломон, якого мудрість була на увесь світ знана, ця людина була народжена розумна, але Соломон спілкувався з сотнями жінок, в яких навчився світової мудрості бо жінка - це та перлина, від якої можна отримати все: здоров’я, веселість та життя... А що ми робимо з тої перлинки? Мусульмани придумали надівати на голови жінкам Міхи, питається від кого? Та від тих мудрих з коротким волоссям, бо цей розумний може кинутися на жінку, як бик на червоне. Навіть жінка не може сидіти з ними за одним столом, бо вони можуть повирізуватися, оце наш великий розум. А чому цей великий розумний чоловік не попробував хоча би один тиждень походити в тій паранжі. Але так світ влаштували розумні: хто тягне - того й бють. Бог сотворив для чоловіка одну жінку, сказавши: Ви будете одне тіло, любіться та заселюйте землю.» А що робить чоловік? Він бачить сотню жінок і всіх хоче і поправді ні одну не любить, він втратив почуття любові і сам зруйнував любов жінки. Чоловік із своєю гордою зухвалістю все руйнує в зеленци, яке навіть ще не дозріло, бо бачите, він володар землі. Так собі думає. Кожна сім’я тримається на жінці. Вона повинна відповідати за все, чоловік цар, керує роботами, ходить пиячить та приходить додому, коли йому захочеться, бо в нього наради всякі справи державні і його не можна питати, де він був, бо він бачите цар землі. А коли жінці все то набридне, її найде і обігріє тимчасово другий цар, такий як всі, сім’я валиться і виновата знову «баба». А рідні діти за що мають нести таку кару. А герой свої молоді роки прогуляє, добре виполочиться і немічний як ґайда повертається до тої «дурної баби» та дітей і подає в суд, аби йому давали утримання, бо він, бачите, татусь. І що думаєте? Сидить там самий такий цар, як він, і судить: Він - ваш тато, помагайте.» Дійсно, велика мудрість в чоловіків. А не задумувалися от ці татусі над тим що було би, якби оці дурні баби також зріклися своїх дітей, як вони, і земля наповнилася от цими сиротами, безбатчинками, як ви думаєте? Можна сміятися чи плакати? Шановні чоловіки, я не хочу кривдити вас, але скажу вам, коли ви засилили би землю без цих, вибачте, дурних бабів, «як ви позволяєте собі говорити, то жодна квітка не зацвіла би, і не одне дерево не дали би плоду. Жінка - це той акумулятор, який рухає світом, а ви машини, яких приводить в рух та ніжна тепла іскра, яка дає вам фізичну і творчу силу при допомозі якої ви творите чудеса. Коли жінка защипає вам комір сорочки, ви, напевно, цілу днину відчуваєте тепло та ніжність її милих рук. Коли ми читаємо книжку і там знаходимо мудрість і тепло жінки, то хочемо аби вона була як най грубіла. І коли бачимо картину, де художник намалював жінку, стоїмо та милуємося нею і не раз чуємо: Ах аби моя така? А я вам кажу, що ваша - ще гарніша, але ви з неї зробили таку невільницю, рабиню. Тож, дорогі чоловіки, царі землі, вибачте, можливо, образив вас, але більшість вас дуже порядні люди, а ті менші це не прочитають, бо вони неписьменні. А може де кому це буде корисне, аби баба мала чим рятуватися. Року Божого 2011, місяця січня дня 28. М. Дідишин (село Космач) |
1 серпня 2012
|
| Закрити |
